| пресві́тлий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пресві́тлий | пресві́тла | пресві́тле | пресві́тлі |
| родовий | пресві́тлого | пресві́тлої | пресві́тлого | пресві́тлих |
| давальний | пресві́тлому | пресві́тлій | пресві́тлому | пресві́тлим |
| знахідний | пресві́тлий, пресві́тлого | пресві́тлу | пресві́тле | пресві́тлі, пресві́тлих |
| орудний | пресві́тлим | пресві́тлою | пресві́тлим | пресві́тлими |
| місцевий | на/у пресві́тлому, пресві́тлім | на/у пресві́тлій | на/у пресві́тлому, пресві́тлім | на/у пресві́тлих |
| [розм.] | ||||