приблу́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | приблу́дний | приблу́дна | приблу́дне | приблу́дні |
родовий | приблу́дного | приблу́дної | приблу́дного | приблу́дних |
давальний | приблу́дному | приблу́дній | приблу́дному | приблу́дним |
знахідний | приблу́дного, приблу́дний | приблу́дну | приблу́дне | приблу́дних, приблу́дні |
орудний | приблу́дним | приблу́дною | приблу́дним | приблу́дними |
місцевий | на/у приблу́дному, приблу́днім | на/у приблу́дній | на/у приблу́дному, приблу́днім | на/у приблу́дних |
[розм.] |