| віднайти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | віднайти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віднайді́мо, віднайді́м | |
| 2 особа | віднайди́ | віднайді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віднайду́ | відна́йдемо, відна́йдем |
| 2 особа | відна́йдеш | відна́йдете |
| 3 особа | відна́йде | відна́йдуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | віднайшо́в | віднайшли́ |
| жін.р. | віднайшла́ | |
| сер.р. | віднайшло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відна́йдений | ||
| Безособова форма | ||
| відна́йдено | ||
| Дієприслівник | ||
| віднайшо́вши | ||