| | |
| приго́нити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (приганяти кудись) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | приго́нити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | приго́ньмо |
| 2 особа | приго́нь | приго́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приго́нитиму | приго́нитимемо, приго́нитимем |
| 2 особа | приго́нитимеш | приго́нитимете |
| 3 особа | приго́нитиме | приго́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приго́ню | приго́нимо, приго́ним |
| 2 особа | приго́ниш | приго́ните |
| 3 особа | приго́нить | приго́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| приго́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | приго́нив | приго́нили |
| жін. р. | приго́нила |
| сер. р. | приго́нило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| приго́нивши |
