| приго́ночний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | приго́ночний | приго́ночна | приго́ночне | приго́ночні |
| родовий | приго́ночного | приго́ночної | приго́ночного | приго́ночних |
| давальний | приго́ночному | приго́ночній | приго́ночному | приго́ночним |
| знахідний | приго́ночний | приго́ночну | приго́ночне | приго́ночні |
| орудний | приго́ночним | приго́ночною | приго́ночним | приго́ночними |
| місцевий | на/у приго́ночному, приго́ночнім | на/у приго́ночній | на/у приго́ночному, приго́ночнім | на/у приго́ночних |