| при́звіл – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | при́звіл | при́зволи |
| родовий | при́зволу | при́зволів |
| давальний | при́зволу, при́зволові | при́зволам |
| знахідний | при́звіл | при́зволи |
| орудний | при́зволом | при́зволами |
| місцевий | на/у при́зволі | на/у при́зволах |
| кличний | при́зволе* | при́зволи* |
| [рідко] |