| призві́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | призві́льний | призві́льна | призві́льне | призві́льні |
| родовий | призві́льного | призві́льної | призві́льного | призві́льних |
| давальний | призві́льному | призві́льній | призві́льному | призві́льним |
| знахідний | призві́льний, призві́льного | призві́льну | призві́льне | призві́льні, призві́льних |
| орудний | призві́льним | призві́льною | призві́льним | призві́льними |
| місцевий | на/у призві́льному, призві́льнім | на/у призві́льній | на/у призві́льному, призві́льнім | на/у призві́льних |
| [рідко] | ||||