| | | | |
| призе́мкуватий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | призе́мкуватий | призе́мкувата | призе́мкувате | призе́мкуваті |
| родовий | призе́мкуватого | призе́мкуватої | призе́мкуватого | призе́мкуватих |
| давальний | призе́мкуватому | призе́мкуватій | призе́мкуватому | призе́мкуватим |
| знахідний | призе́мкуватого, призе́мкуватий | призе́мкувату | призе́мкувате | призе́мкуватих, призе́мкуваті |
| орудний | призе́мкуватим | призе́мкуватою | призе́мкуватим | призе́мкуватими |
| місцевий | на/у призе́мкуватому, призе́мкуватім | на/у призе́мкуватій | на/у призе́мкуватому, призе́мкуватім | на/у призе́мкуватих |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
