прика́жчиків – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прика́жчиків | прика́жчикова | прика́жчикове | прика́жчикові |
родовий | прика́жчикового | прика́жчикової | прика́жчикового | прика́жчикових |
давальний | прика́жчиковому | прика́жчиковій | прика́жчиковому | прика́жчиковим |
знахідний | прика́жчиків, прика́жчикового | прика́жчикову | прика́жчикове | прика́жчикові, прика́жчикових |
орудний | прика́жчиковим | прика́жчиковою | прика́жчиковим | прика́жчиковими |
місцевий | на/у прика́жчиковому, прика́жчиковім | на/у прика́жчиковій | на/у прика́жчиковому, прика́жчиковім | на/у прика́жчикових |
[арх.] |