| прикида́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (удавати що-небудь) | ||
| Інфінітив | прикида́тися, прикида́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прикида́ймося, прикида́ймось | |
| 2 особа | прикида́йся, прикида́йсь | прикида́йтеся, прикида́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прикида́тимуся, прикида́тимусь | прикида́тимемося, прикида́тимемось, прикида́тимемся |
| 2 особа | прикида́тимешся | прикида́тиметеся, прикида́тиметесь |
| 3 особа | прикида́тиметься | прикида́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прикида́юся, прикида́юсь | прикида́ємося, прикида́ємось, прикида́ємся |
| 2 особа | прикида́єшся | прикида́єтеся, прикида́єтесь |
| 3 особа | прикида́ється | прикида́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| прикида́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | прикида́вся, прикида́всь | прикида́лися, прикида́лись |
| жін. р. | прикида́лася, прикида́лась | |
| сер. р. | прикида́лося, прикида́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прикида́вшись | ||