| | |
| прикида́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (удавати що-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прикида́тися, прикида́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прикида́ймося, прикида́ймось |
| 2 особа | прикида́йся, прикида́йсь | прикида́йтеся, прикида́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прикида́тимуся, прикида́тимусь | прикида́тимемося, прикида́тимемось, прикида́тимемся |
| 2 особа | прикида́тимешся | прикида́тиметеся, прикида́тиметесь |
| 3 особа | прикида́тиметься | прикида́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прикида́юся, прикида́юсь | прикида́ємося, прикида́ємось, прикида́ємся |
| 2 особа | прикида́єшся | прикида́єтеся, прикида́єтесь |
| 3 особа | прикида́ється | прикида́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прикида́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прикида́вся, прикида́всь | прикида́лися, прикида́лись |
| жін. р. | прикида́лася, прикида́лась |
| сер. р. | прикида́лося, прикида́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прикида́вшись |
