| прикме́тити – дієслово доконаного виду | ||
| (помітити) | ||
| Інфінітив | прикме́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прикме́тьмо | |
| 2 особа | прикме́ть | прикме́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прикме́чу | прикме́тимо, прикме́тим |
| 2 особа | прикме́тиш | прикме́тите |
| 3 особа | прикме́тить | прикме́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прикме́тив | прикме́тили |
| жін.р. | прикме́тила | |
| сер.р. | прикме́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прикме́тивши | ||