| | |
| приколиса́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | приколиса́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | приколиші́мо, приколиса́ймо, приколиші́м |
| 2 особа | приколиши́, приколиса́й | приколиші́ть, приколиса́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приколишу́, приколиса́ю | приколи́шемо, приколи́шем, приколиса́ємо, приколиса́єм |
| 2 особа | приколи́шеш, приколиса́єш | приколи́шете, приколиса́єте |
| 3 особа | приколи́ше, приколиса́є | приколи́шуть, приколиса́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | приколиса́в | приколиса́ли |
| жін.р. | приколиса́ла |
| сер.р. | приколиса́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| приколи́саний |
| Безособова форма |
| приколи́сано |
| Дієприслівник |
| приколиса́вши |
