| приле́глий1 – дієприкметник | ||||
| (суміжний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | приле́глий | приле́гла | приле́гле | приле́глі |
| родовий | приле́глого | приле́глої | приле́глого | приле́глих |
| давальний | приле́глому | приле́глій | приле́глому | приле́глим |
| знахідний | приле́глий | приле́глу | приле́гле | приле́глі |
| орудний | приле́глим | приле́глою | приле́глим | приле́глими |
| місцевий | на/у приле́глому, приле́глім | на/у приле́глій | на/у приле́глому, приле́глім | на/у приле́глих |