| прилю́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прилю́дний | прилю́дна | прилю́дне | прилю́дні |
| родовий | прилю́дного | прилю́дної | прилю́дного | прилю́дних |
| давальний | прилю́дному | прилю́дній | прилю́дному | прилю́дним |
| знахідний | прилю́дний | прилю́дну | прилю́дне | прилю́дні |
| орудний | прилю́дним | прилю́дною | прилю́дним | прилю́дними |
| місцевий | на/у прилю́дному, прилю́днім | на/у прилю́дній | на/у прилю́дному, прилю́днім | на/у прилю́дних |