| примі́тити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | примі́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | примі́тьмо | |
| 2 особа | примі́ть | примі́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | примі́чу | примі́тимо, примі́тим |
| 2 особа | примі́тиш | примі́тите |
| 3 особа | примі́тить | примі́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | примі́тив | примі́тили |
| жін.р. | примі́тила | |
| сер.р. | примі́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| примі́чений | ||
| Безособова форма | ||
| примі́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| примі́тивши | ||