| примі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | примі́тний | примі́тна | примі́тне | примі́тні |
| родовий | примі́тного | примі́тної | примі́тного | примі́тних |
| давальний | примі́тному | примі́тній | примі́тному | примі́тним |
| знахідний | примі́тний, примі́тного | примі́тну | примі́тне | примі́тні, примі́тних |
| орудний | примі́тним | примі́тною | примі́тним | примі́тними |
| місцевий | на/у примі́тному, примі́тнім | на/у примі́тній | на/у примі́тному, примі́тнім | на/у примі́тних |