| при́мусний – прикметник | ||||
| (від: при”мус – прилад) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | при́мусний | при́мусна | при́мусне | при́мусні |
| родовий | при́мусного | при́мусної | при́мусного | при́мусних |
| давальний | при́мусному | при́мусній | при́мусному | при́мусним |
| знахідний | при́мусний | при́мусну | при́мусне | при́мусні |
| орудний | при́мусним | при́мусною | при́мусним | при́мусними |
| місцевий | на/у при́мусному, при́муснім | на/у при́мусній | на/у при́мусному, при́муснім | на/у при́мусних |