| прини́шкнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прини́шкнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прини́шкнімо, прини́шкнім | |
| 2 особа | прини́шкни | прини́шкніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прини́шкну | прини́шкнемо, прини́шкнем |
| 2 особа | прини́шкнеш | прини́шкнете |
| 3 особа | прини́шкне | прини́шкнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прини́шк, прини́шкнув | прини́шкли, прини́шкнули |
| жін.р. | прини́шкла, прини́шкнула | |
| сер.р. | прини́шкло, прини́шкнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| прини́шклий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прини́шкши, прини́шкнувши | ||