при́пряг – іменник чоловічого роду, істота | ||
(кінь, припряжений збоку від голобель) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | при́пряг | при́пряги |
родовий | при́пряга | при́прягів |
давальний | при́прягові, при́прягу | при́прягам |
знахідний | при́пряга | при́пряги, при́прягів |
орудний | при́прягом | при́прягами |
місцевий | на/у при́прягові, при́прягу | на/у при́прягах |
кличний | при́прягу | при́пряги |