| припряга́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | припряга́тися, припряга́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | припряга́ймося, припряга́ймось | |
| 2 особа | припряга́йся, припряга́йсь | припряга́йтеся, припряга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | припряга́тимуся, припряга́тимусь | припряга́тимемося, припряга́тимемось, припряга́тимемся |
| 2 особа | припряга́тимешся | припряга́тиметеся, припряга́тиметесь |
| 3 особа | припряга́тиметься | припряга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | припряга́юся, припряга́юсь | припряга́ємося, припряга́ємось, припряга́ємся |
| 2 особа | припряга́єшся | припряга́єтеся, припряга́єтесь |
| 3 особа | припряга́ється | припряга́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| припряга́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | припряга́вся, припряга́всь | припряга́лися, припряга́лись |
| жін. р. | припряга́лася, припряга́лась | |
| сер. р. | припряга́лося, припряга́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| припряга́вшись | ||