| припусти́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зробити помилку, щось нечесне тощо) | ||
| Інфінітив | припусти́тися, припусти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | припусті́мося, припусті́мось, припусті́мся | |
| 2 особа | припусти́ся, припусти́сь | припусті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | припущу́ся, припущу́сь | припу́стимося, припу́стимось, припу́стимся |
| 2 особа | припу́стишся | припу́ститеся, припу́ститесь |
| 3 особа | припу́ститься | припу́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | припусти́вся, припусти́всь | припусти́лися, припусти́лись |
| жін.р. | припусти́лася, припусти́лась | |
| сер.р. | припусти́лося, припусти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| припусти́вшись | ||