| присво́юватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь) | ||
| Інфінітив | присво́юватися, присво́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | присво́юймося, присво́юймось | |
| 2 особа | присво́юйся, присво́юйсь | присво́юйтеся, присво́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | присво́юватимуся, присво́юватимусь | присво́юватимемося, присво́юватимемось, присво́юватимемся |
| 2 особа | присво́юватимешся | присво́юватиметеся, присво́юватиметесь |
| 3 особа | присво́юватиметься | присво́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | присво́ююся, присво́ююсь | присво́юємося, присво́юємось, присво́юємся |
| 2 особа | присво́юєшся | присво́юєтеся, присво́юєтесь |
| 3 особа | присво́юється | присво́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| присво́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | присво́ювався, присво́ювавсь | присво́ювалися, присво́ювались |
| жін. р. | присво́ювалася, присво́ювалась | |
| сер. р. | присво́ювалося, присво́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| присво́ювавшись | ||