| присочи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (підстерегти) | ||
| Інфінітив | присочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | присочі́мо, присочі́м | |
| 2 особа | присочи́ | присочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | присочу́ | присочимо́, присочи́м |
| 2 особа | присочи́ш | присочите́ |
| 3 особа | присочи́ть | присоча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | присочи́в | присочи́ли |
| жін.р. | присочи́ла | |
| сер.р. | присочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| присо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| присо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| присочи́вши | ||