| притупи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | притупи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | притупі́мо, притупі́м | |
| 2 особа | притупи́ | притупі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | притуплю́ | приту́пимо, приту́пим |
| 2 особа | приту́пиш | приту́пите |
| 3 особа | приту́пить | приту́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | притупи́в | притупи́ли |
| жін.р. | притупи́ла | |
| сер.р. | притупи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| приту́плений | ||
| Безособова форма | ||
| приту́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| притупи́вши | ||