| | |
| причиня́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (зачиняти нещільно) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | причиня́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | причиня́ймо |
| 2 особа | причиня́й | причиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | причиня́тиму | причиня́тимемо, причиня́тимем |
| 2 особа | причиня́тимеш | причиня́тимете |
| 3 особа | причиня́тиме | причиня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | причиня́ю | причиня́ємо, причиня́єм |
| 2 особа | причиня́єш | причиня́єте |
| 3 особа | причиня́є | причиня́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| причиня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | причиня́в | причиня́ли |
| жін. р. | причиня́ла |
| сер. р. | причиня́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| причиня́вши |
