| відпоро́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відпоро́тися, відпоро́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відпо́реться | відпо́рються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпоро́вся, відпоро́всь | відпоро́лися, відпоро́лись |
| жін.р. | відпоро́лася, відпоро́лась | |
| сер.р. | відпоро́лося, відпоро́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпоро́вшись | ||