| при́язний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | при́язний | при́язна | при́язне | при́язні |
| родовий | при́язного | при́язної | при́язного | при́язних |
| давальний | при́язному | при́язній | при́язному | при́язним |
| знахідний | при́язний, при́язного | при́язну | при́язне | при́язні, при́язних |
| орудний | при́язним | при́язною | при́язним | при́язними |
| місцевий | на/у при́язному, при́язнім | на/у при́язній | на/у при́язному, при́язнім | на/у при́язних |