| | |
| прої́здитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прої́здитися, прої́здитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прої́здьмося, прої́здьмось |
| 2 особа | прої́здься | прої́здьтеся, прої́здьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прої́жджуся, прої́жджусь | прої́здимося, прої́здимось, прої́здимся |
| 2 особа | прої́здишся | прої́здитеся, прої́здитесь |
| 3 особа | прої́здиться | прої́здяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прої́здився, прої́здивсь | прої́здилися, прої́здились |
| жін.р. | прої́здилася, прої́здилась |
| сер.р. | прої́здилося, прої́здилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прої́здившись |
