| | |
| пробату́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пробату́ритися, пробату́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пробату́рмося, пробату́рмось |
| 2 особа | пробату́рся | пробату́ртеся, пробату́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пробату́рюся, пробату́рюсь | пробату́римося, пробату́римось, пробату́римся |
| 2 особа | пробату́ришся | пробату́ритеся, пробату́ритесь |
| 3 особа | пробату́риться | пробату́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пробату́рився, пробату́ривсь | пробату́рилися, пробату́рились |
| жін.р. | пробату́рилася, пробату́рилась |
| сер.р. | пробату́рилося, пробату́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пробату́рившись |
