| проба́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проба́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проба́чмо | |
| 2 особа | проба́ч | проба́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проба́чу | проба́чимо, проба́чим |
| 2 особа | проба́чиш | проба́чите |
| 3 особа | проба́чить | проба́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проба́чив | проба́чили |
| жін.р. | проба́чила | |
| сер.р. | проба́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проба́чений | ||
| Безособова форма | ||
| проба́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| проба́чивши | ||