| | |
| провакува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | провакува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проваку́ймо |
| 2 особа | проваку́й | проваку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | провакува́тиму | провакува́тимемо, провакува́тимем |
| 2 особа | провакува́тимеш | провакува́тимете |
| 3 особа | провакува́тиме | провакува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проваку́ю | проваку́ємо, проваку́єм |
| 2 особа | проваку́єш | проваку́єте |
| 3 особа | проваку́є | проваку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проваку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | провакува́в | провакува́ли |
| жін. р. | провакува́ла |
| сер. р. | провакува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| провакува́вши |
