| | | | |
| провальцьо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | провальцьо́ваний | провальцьо́вана | провальцьо́ване | провальцьо́вані |
| родовий | провальцьо́ваного | провальцьо́ваної | провальцьо́ваного | провальцьо́ваних |
| давальний | провальцьо́ваному | провальцьо́ваній | провальцьо́ваному | провальцьо́ваним |
| знахідний | провальцьо́ваний | провальцьо́вану | провальцьо́ване | провальцьо́вані |
| орудний | провальцьо́ваним | провальцьо́ваною | провальцьо́ваним | провальцьо́ваними |
| місцевий | на/у провальцьо́ваному, провальцьо́ванім | на/у провальцьо́ваній | на/у провальцьо́ваному, провальцьо́ванім | на/у провальцьо́ваних |
