| | |
| прово́зитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (від: прово”зити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прово́зитися, прово́зитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прово́зитиметься | прово́зитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прово́зиться | прово́зяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прово́зячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прово́зився, прово́зивсь | прово́зилися, прово́зились |
| жін. р. | прово́зилася, прово́зилась |
| сер. р. | прово́зилося, прово́зилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прово́зившись |
