| | |
| проволочи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проволочи́тися, проволочи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проволочі́мося, проволочі́мось, проволочі́мся |
| 2 особа | проволочи́ся, проволочи́сь | проволочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проволочу́ся, проволочу́сь | проволо́чимося, проволо́чимось, проволо́чимся |
| 2 особа | проволо́чишся | проволо́читеся, проволо́читесь |
| 3 особа | проволо́читься | проволо́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проволочи́вся, проволочи́всь | проволочи́лися, проволочи́лись |
| жін.р. | проволочи́лася, проволочи́лась |
| сер.р. | проволочи́лося, проволочи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проволочи́вшись |
