| | |
| проворо́чатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проворо́чатися, проворо́чатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проворо́чаймося, проворо́чаймось |
| 2 особа | проворо́чайся, проворо́чайсь | проворо́чайтеся, проворо́чайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проворо́чаюся, проворо́чаюсь | проворо́чаємося, проворо́чаємось, проворо́чаємся |
| 2 особа | проворо́чаєшся | проворо́чаєтеся, проворо́чаєтесь |
| 3 особа | проворо́чається | проворо́чаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проворо́чався, проворо́чавсь | проворо́чалися, проворо́чались |
| жін.р. | проворо́чалася, проворо́чалась |
| сер.р. | проворо́чалося, проворо́чалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проворо́чавшись |
