| прогарцюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогарцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогарцю́ймо | |
| 2 особа | прогарцю́й | прогарцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогарцю́ю | прогарцю́ємо, прогарцю́єм |
| 2 особа | прогарцю́єш | прогарцю́єте |
| 3 особа | прогарцю́є | прогарцю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогарцюва́в | прогарцюва́ли |
| жін.р. | прогарцюва́ла | |
| сер.р. | прогарцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прогарцюва́вши | ||