| прого́нистий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прого́нистий | прого́ниста | прого́нисте | прого́нисті |
| родовий | прого́нистого | прого́нистої | прого́нистого | прого́нистих |
| давальний | прого́нистому | прого́нистій | прого́нистому | прого́нистим |
| знахідний | прого́нистий, прого́нистого | прого́нисту | прого́нисте | прого́нисті, прого́нистих |
| орудний | прого́нистим | прого́нистою | прого́нистим | прого́нистими |
| місцевий | на/у прого́нистому, прого́нистім | на/у прого́нистій | на/у прого́нистому, прого́нистім | на/у прого́нистих |
| [розм.] | ||||