| | |
| продиференціюва́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | продиференціюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | продиференцію́ймо |
| 2 особа | продиференцію́й | продиференцію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | продиференцію́ю | продиференцію́ємо, продиференцію́єм |
| 2 особа | продиференцію́єш | продиференцію́єте |
| 3 особа | продиференцію́є | продиференцію́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | продиференціюва́в | продиференціюва́ли |
| жін.р. | продиференціюва́ла |
| сер.р. | продиференціюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| продиференційо́ваний |
| Безособова форма |
| продиференційо́вано |
| Дієприслівник |
| продиференціюва́вши |
