| відрі́затися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відрі́затися, відрі́затись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відрі́жеться | відрі́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відрі́зався, відрі́завсь | відрі́залися, відрі́зались |
| жін.р. | відрі́залася, відрі́залась | |
| сер.р. | відрі́залося, відрі́залось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відрі́завшись | ||