| | |
| прокача́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (стати рівним; переміститися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прокача́тися, прокача́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прокача́ймося, прокача́ймось |
| 2 особа | прокача́йся, прокача́йсь | прокача́йтеся, прокача́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прокача́юся, прокача́юсь | прокача́ємося, прокача́ємось, прокача́ємся |
| 2 особа | прокача́єшся | прокача́єтеся, прокача́єтесь |
| 3 особа | прокача́ється | прокача́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прокача́вся, прокача́всь | прокача́лися, прокача́лись |
| жін.р. | прокача́лася, прокача́лась |
| сер.р. | прокача́лося, прокача́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прокача́вшись |
