| про́клятий – дієприкметник | ||||
| (від: проклясти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | про́клятий | про́клята | про́кляте | про́кляті |
| родовий | про́клятого | про́клятої | про́клятого | про́клятих |
| давальний | про́клятому | про́клятій | про́клятому | про́клятим |
| знахідний | про́клятий, про́клятого | про́кляту | про́кляте | про́кляті, про́клятих |
| орудний | про́клятим | про́клятою | про́клятим | про́клятими |
| місцевий | на/у про́клятому, про́клятім | на/у про́клятій | на/у про́клятому, про́клятім | на/у про́клятих |