| | |
| проколо́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проколо́тися, проколо́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проколі́мося, проколі́мось, проколі́мся |
| 2 особа | проколи́ся, проколи́сь | проколі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проколю́ся, проколю́сь | проко́лемося, проко́лемось, проко́лемся |
| 2 особа | проко́лешся | проко́летеся, проко́летесь |
| 3 особа | проко́леться | проко́лються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проколо́вся, проколо́всь | проколо́лися, проколо́лись |
| жін.р. | проколо́лася, проколо́лась |
| сер.р. | проколо́лося, проколо́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проколо́вшись |
