| | |
| прокорми́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прокорми́тися, прокорми́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прокормі́мося, прокормі́мось, прокормі́мся |
| 2 особа | прокорми́ся, прокорми́сь | прокормі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прокормлю́ся, прокормлю́сь | проко́рмимося, проко́рмимось, проко́рмимся |
| 2 особа | проко́рмишся | проко́рмитеся, проко́рмитесь |
| 3 особа | проко́рмиться | проко́рмляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прокорми́вся, прокорми́всь | прокорми́лися, прокорми́лись |
| жін.р. | прокорми́лася, прокорми́лась |
| сер.р. | прокорми́лося, прокорми́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прокорми́вшись |
