| пролягти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пролягти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | проля́же | проля́жуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пролі́г | пролягли́ |
| жін.р. | пролягла́ | |
| сер.р. | пролягло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пролі́гши | ||