| проміне́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | проміне́ць | промінці́ |
| родовий | промінця́ | промінці́в |
| давальний | промінцю́, промінце́ві | промінця́м |
| знахідний | проміне́ць | промінці́ |
| орудний | промінце́м | промінця́ми |
| місцевий | на/у промінці́, промінцю́ | на/у промінця́х |
| кличний | промінцю́* | промінці́* |