| | |
| відрива́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відділяти, відокремлювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відрива́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відрива́ймо |
| 2 особа | відрива́й | відрива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відрива́тиму | відрива́тимемо, відрива́тимем |
| 2 особа | відрива́тимеш | відрива́тимете |
| 3 особа | відрива́тиме | відрива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відрива́ю | відрива́ємо, відрива́єм |
| 2 особа | відрива́єш | відрива́єте |
| 3 особа | відрива́є | відрива́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відрива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відрива́в | відрива́ли |
| жін. р. | відрива́ла |
| сер. р. | відрива́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відрива́вши |
