| промести́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | промести́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прометі́мо, прометі́м | |
| 2 особа | промети́ | прометі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | промету́ | прометемо́, промете́м |
| 2 особа | промете́ш | прометете́ |
| 3 особа | промете́ | промету́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | промі́в | промели́ |
| жін.р. | промела́ | |
| сер.р. | промело́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проме́тений | ||
| Безособова форма | ||
| проме́тено | ||
| Дієприслівник | ||
| промі́вши | ||