| | | | |
| проніме́цький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | проніме́цький | проніме́цька | проніме́цьке | проніме́цькі |
| родовий | проніме́цького | проніме́цької | проніме́цького | проніме́цьких |
| давальний | проніме́цькому | проніме́цькій | проніме́цькому | проніме́цьким |
| знахідний | проніме́цький, проніме́цького | проніме́цьку | проніме́цьке | проніме́цькі, проніме́цьких |
| орудний | проніме́цьким | проніме́цькою | проніме́цьким | проніме́цькими |
| місцевий | на/у проніме́цькому, проніме́цькім | на/у проніме́цькій | на/у проніме́цькому, проніме́цькім | на/у проніме́цьких |
