| | |
| пронести́1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (нести повз кого-, що-небудь; нести якийсь час або на якусь відстань; зберегти в пам’яті; обминути – про біду, лихо) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пронести́ |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пронесі́мо, пронесі́м |
| 2 особа | пронеси́ | пронесі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пронесу́ | пронесемо́, пронесе́м |
| 2 особа | пронесе́ш | пронесете́ |
| 3 особа | пронесе́ | пронесу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проні́с | пронесли́ |
| жін.р. | пронесла́ |
| сер.р. | пронесло́ |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| проне́сений |
| Безособова форма |
| проне́сено |
| Дієприслівник |
| проні́сши |
