відрубни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | відрубни́к | відрубники́ |
родовий | відрубника́ | відрубникі́в |
давальний | відрубнико́ві, відрубнику́ | відрубника́м |
знахідний | відрубника́ | відрубникі́в |
орудний | відрубнико́м | відрубника́ми |
місцевий | на/у відрубнико́ві, відрубнику́ | на/у відрубника́х |
кличний | відрубнику́ | відрубники́ |
[іст.] |